У фондах Новомосковського музею зберігається кістяне намисто датоване 2-3 тис. до н.е

В експозиції 1 зали Новомосковського міського історико-краєзнавчого музею ім. П. Калнишевського, що присвячена прадавній історії краю, привертає увагу кістяне намисто з іклами лисиці та вовка, датоване 2-3 тис. до н.е.

На своїй сторінці у Фейсбук адміністрація музею написала наступне:

«Людина почала цікавитися прикрасами дуже давно. Важко назвати матеріал, який не використовувала первісна людина для їх виготовлення: камінь, кістки, ікла та сухожилля тварин, добутих на полюванні, ягоди та  рослини, знайдені в лісі. Іноді їх фарбували рослинними фарбами. Могутню силу, на їх думку, мали тварини, на яких вони полювали. Мисливець, який  носив намисто із зубів тигра, вважався непереможним.

Носили прикраси на руках, ногах, шиї, поясі. Завдяки теплому клімату, первісні люди надівали на себе мінімальну кількість одягу, при цьому, прикрас могло бути дуже багато, нерідко їх вага досягала декількох кілограмів. В ті далекі часи прикраси первісних людей носили, скоріше, інформативний характер і використовувались для передачі інформації  іншим членам суспільства. Кожен предмет використовувався не стільки як прикраса, а як амулет та оберег від хвороб та злих духів і кожен з них мав певний сенс. Пізніше, коли з’явились перші ознаки цивілізації, вони виступали в якості статусної відзнаки в племені, по яким відрізняли вождів, воїнів та мисливців.

Браслети та намисто ще досить довго залишались у наших пращурів самими розповсюдженими видами прикрас».