Сьогодні День працівників сільського господарству

І хочеться говорити не про святкові слова, а про реальність, в якій живе наше село. Бо всі, хто працює на землі, знають: стабільного зараз мало, або й немає зовсім.

Світло відсутнє по 12–16 годин. Техніку лагодити важко: своїх запчастин бракує, імпортні дорогі. Багато господарств уже в кредитах на John Deere чи Claas і не розуміють, як у таких умовах потім їх гасити. Пальне дорожчає. Продати врожай складно, бо логістика з’їдає зароблене. Людей на селі все менше: війна, мобілізація, постійна невизначеність.

У таких умовах будь-які європейські компанії давно б зачинилися чи збанкрутували. 

Наше село все одно тримається. Люди виходять в поля, доглядають худобу, сіють і збирають. Просто роблять свою роботу, як це робили завжди. Часто при світлі від генератора.

Саме завдяки таким людям Дніпропетровщина має результат.

Цього року в області зібрали близько 740 тисяч гектарів зернових і зернобобових. Отримали 1,82 мільйона тонн врожаю.

За січень–серпень 2025 року аграрії сплатили до місцевих бюджетів майже 498 мільйонів гривень єдиного податку.

Щоб підтримати аграріїв у цих складних умовах, ми ухвалили Комплексну програму підтримки АПК Дніпропетровщини на 2025–2029 роки. Заклали туди 172 мільйони гривень, з них 30 мільйонів у 2025 році.

Правда проста: усе тримається на людях.

Тому звертаюся до наших працівників сільського господарства. До тих, хто сьогодні в полі, на фермі, в майстерні чи на елеваторі.

Дякуємо вам, що не залишаєте землю, що тримаєте господарства, виплачуєте зарплати, платите податки і годуєте країну.

Саме на вас тримається продовольча безпека області під час повномасштабної війни.