20 травня в бою поліг відданий Воїн холодноярської бригади з позивним Ахіллес – розвідник Едуард Трепільченко

Журналістка і волонтерка Ольга Коновалова написала некролог у пам’ять бійця. Дівчина дружила з Ахіллесом, мала з ним багато спільного і важко переживала його загибель. До вашої уваги – її спогади про Героя.

«Він був надійним плечем своїм побратимам, друзям і родині. Він був справжнім Захисником. Не тільки всієї України, а і всіх слабших, хто був поруч з ним. Особливо тих, кого він любив.

Найбільше не міг терпіти несправедливість.

Так і в 2014 році він, уродженець Луганська, не зміг терпіти всього, що почало відбуватись з його країною і його людьми. Він не міг сидіти вдома, поки хтось інший боронить свободу і волю.

Він починав як доброволець батальйону «Донбас», а згодом приєднався до 93 бригади Холодний Яр, в якій віддано і чесно ніс службу до свого останнього дня.

Періодично звільняючись і незмінно повертаючись, всі вісім років АТО, а потім ООС, він був прикладом любові до своєї держави.

Зимою 2022 року він був вдома, демобілізований.

Передбачаючи ймовірний розвиток подій, до військкомату він пішов уже 23 лютого. За день до повномасштабного вторгнення.

В перший день великої війни Ахіллес подбав про всіх, кого любив. Відправив родину подалі від Києва, потурбувався про всіх своїх друзів, які потребували його поради, і вже був на шляху до рідної бригади.

Щоденно виконуючи важкі бойові задачі, він знаходив сили підтримувати бойовий дух побратимів навіть з інших бригад і підрозділів, допомагати хворій мамі і бути стіною для близьких не тільки на фронті, а й на відстані.

Він завжди мужньо приймав будь-який бій, без страху і сумнівів йшов на виконання всіх поставлених задач. Але завжди був виваженим і обережнім.

Ахіллес – мудрий воїн. Він не допускав помилок. Побратимам завжди було спокійно, коли він йшов із ними на завдання.

Але, на превеликий жаль, навіть такий мужній, відважний і професійний воїн не був всесильним, і не зміг вистояти проти ворожої навали.

20 травня Ахіллес героїчно загинув у бою, захищаючі Незалежність України від ворожого нападу російської федерації.

Йому було 34 роки.

Важко осягнути, скільки на його рахунку врятованих життів наших Воїнів. Ще важче - скільки знищеної ворожої техніки та живої сили противника. Їм немає рахунку.

Неможливо описати біль втрати близьких і рідних.

Україна втратила кращого сина.

Спи спокійно, Воїне, ми продовжимо твою справу».