Працівники Новомосковського музею долучились до участі у Дніпровському історичному семінарі

19 червня на базі Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького пройшло перше (організаційне) засідання Дніпровського історичного семінару – нового проекту, який реалізують ДНІМ ім. Д. Яворницького, музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» та інші музейні та наукові організації Дніпра та області. До участі у семінарі долучились і працівники Новомосковського історико-краєзнавчого музею ім. П. Калнишевського.

Основною метою семінару було професійне вдосконалення, підвищення кваліфікації працівників музеїв, істориків, архівістів через ознайомлення з новими підходами в методології історії та в музейній справі. Актуальність роботи Дніпровського історичного семінару полягає насамперед у необхідності подолання ненаукових та прорадянських підходів у створенні музейних експозицій та організації екскурсій, у освітній роботі музеїв.

На установчому зібранні були присутні керівники відділів та наукові співробітники згаданих музеїв, а також гості із інших міст – з Новомосковська та Мелітополя. Господарем цього засідання була заст. директора ДНІМ ім. Д. Яворницького з наукової роботи Валерія Лавренко; своє бачення роботи семінару виклали Ваш покірний слуга, Костянтин Мєшко (керівник Новомосковського міського історико-краєзнавчого музею імені Петра Калнишевського) та інші колеги.

Під час засідання обговорювали концепцію нового проекту, його мету, цільову аудиторію, форми і порядок роботи.

Лунало багато дуже цікавих та конструктивних думок. Зокрема, було визначено, що засідання Дніпровського історичного семінару будуть проходити почергово на базі різних наукових та музейних інституцій (ДНІМ ім. Дмитра Яворницького, ДНУ ім. Олеся Гончара; інститут «Ткума»; Інституту історії Дніпра та ін.) за заздалегідь обраними та підготовленими темами. Так, Юрій Фанигін запропонував провести наступну зустріч вже наприкінці серпня та присвятити її річниці Незалежності України та можливостям її актуалізації у музейному просторі.

Загалом учасники сьогоднішнього клубу дійшли згоди про те, що форми роботи Семінару включатимуть до себе, зокрема

– обговорення актуальних проблем історичної науки та методики відображення певних історичних подій та явищ у музейних експозиціях, особливо – з регіональної історії (рубрика «НАВКОЛО ПОДІЇ»);

– діалог з українськими та зарубіжними вченими, запрошеними до Дніпровського історичного семінару («ЗУСТРІЧ ІЗ ГОСТЕМ»);

– презентації музеїв різних країн світу, пересувних експозицій (зокрема – за результатами робочих поїздок істориків, музеологів нашої області);

– обговорення проблем регіональних музеїв та способів їх вирішення;

– проблеми модернізації музейних експозицій за запровадження в музеях нових мультимедійних та інших технологій;

– ознайомлення з новою нормативною базою, що стосується музеїв та музейної роботи;

– презентація та обговорення нових наукових публікацій (книг, статей), видань музеїв України та інших країн світу;

– розробка спільних проектів між науковими, музейними та освітніми інституціями м. Дніпро та області.

Важливо, що учасники семінару підкреслили важливість та актуальність проекту для фахівців-істориків та музеологів нашого регіону, пропонували цікаві ідеї на майбутнє.

Лише один із присутніх – член колективу музею (а може – людина, що не усвідомлює себе членом колективу) задавав не завжди логічні, а подеколи й відверто дивні як для спеціаліста питання:

– Чи буде участь у семінарі добровільною, або нас залучатимуть сюди у наказовій формі, у той час, коли «в мене є інша робота»?

– Чи буде цей семінар історичний, чи музейний? (додам від себе – за такою «логікою» можна було ще порівнювати, наприклад колір з довжиною)).

– Чи має музей примітизуватися «до рівня відвідувачів»?

Утім, такі та інші питання цієї особи характеризували лише цю особу та її рівень компетентності і «бажання» співпрацювати.

Натомість учасники семінару активно обговорювали згадані тут питання (власне, вони їх і формулювали); ділились своїми очікуваннями від такої форми роботи.

Крім того, цього разу відбулась ЗУСТРІЧ ІЗ ГОСТЕМ – відомим істориком, випускником Дніпровського національного університету Сергієм Жуком; нині він професор східноєвропейської та російської історії Університету Бола (штат Індіана, США), автор численних наукових досліджень з української та радянської історії. Професор С. Жук презентував свої нові книги, присвячені діяльності КДБ у радянській Україні та переслідуванням молоді, національних груп і навіть істориків у нашому місті у 70-80-і рр. ХХ ст., розповів дуже цікаві історії про зародження руху хіпі в Україні. Особливу цінність для нас представляли власні спостереження С. Жука про розвиток музейної справи у США та форми роботи американських музеологів з відвідувачами. Деякі ідеї гостя були цінними практичними порадами для наших музеологів.