Факти про ремонт внутрішньо дворових доріг м. Новомосковська

Останнім часом мені дуже складно зрозуміти, що відбувається у соціальних мережах міста Новомосковська. Пробачте за порівняння, та таке відчуття, що тут замість простих, життєрадісних людей у соціальних мережах сидять маленькі злобні леприкони, у яких забрали їх горщик із золотом.

Можливо вперше на сторінках свого видання, та я хочу стати на захист Анастасії Грановської. Я знаю Настю не один рік. Як і кожен з нас вона має свої політичні вподобання, вона веде активне громадське життя та найголовніша її риса, яка дана не всім, вона може висловлювати свою позицію відкрито. Усе те, що зараз досягла Настя це лише її заслуга. І повірте до 30 років вона досягне великого успіху у будь-якій справі, яку б вона не обрала! Можливо це людська заздрість? Просто пам'ятайте, що це один з головних гріхів! Народна мудрість наступним чином образно характеризує цей гріх: «заздрість плаче з приводу того, що хтось радіє, і радіє з приводу того, що хтось плаче».

Так, у Новомосковську, як і у інших містах України є багато проблем. Звісно, вирішити їх усі одразу дуже хочеться та це просто не реально. От ви часто мене звинувачувати у коментарях, що я наче захищаю міську владу чи депутатів і за це питання, які я піднімаю щодо життя міста вирішуються. От і не так, аби вирішити те чи інше питання, я не вступаю у “комітет опозиції до здорового глузду”, не відкриваю двері до кабінетів з ноги, не обзиваю усіх “3.14дарасами”. Я у кращих традиціях бюрократії спочатку пишу письмове звернення, отримаю відповідь, а потім у залежності від того задовольняє чи не задовольняє вона мене починаю ходити по всіх владних кабінетах і спокійно доводити свою позицію. "Не мытьем, так катаньем" ось моя позиція.

Декілька днів тому Facebook натрапила на новий ролик Анастасії Грановської і зразу ж за ним мені для перегляду запропонували ролик у групі “Новомосковська правда”. Там йшлося про “Картку добрих справ Вадима Нестеренка”. Мені довелося зробити близько двадцяти дзвінків, щоб взяти собі один примірник. На мою думку, задача народного депутата не тільки закони писати, а зробити так, щоб гроші різних бюджетних рівнів приходили і залишились саме на певній території. А ще, знаючи, як працюють наша місцева влада, вчасно дати їм прочуханки, щоб згадали що більшість питань вони все ж таки можу вирішити.

Наша пам'ять побудована таким чином, що ми дуже часто забуваємо погані речі чи якісь неприємні ситуації у різних сферах нашого життя. Так от, я дуже прошу вибачення, що мені не вдалося знайти всі фото дворових проїздів ДО і ПІСЛЯ, які були відремонтовані. Я знайшла лише декілька і одразу перепрошую, деякі з них датовані ще 2012 роком. Тож давайте говорити мовою фактів.

 

За матеріалами: Новомосковская Жизнь

Комментарии