Школярі Новомосковщини дбають про збереження місцевої орнітофауни

Для майбутнього людини дуже важливо те, у яких умовах вона росте, що її оточує. У людства спільна доля з природою, і ми повинні зробити усе, аби допомогти їй, тим самим продовживши життя у наступних поколіннях. Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все потрібно дбати про збереження місцевої орнітофауни. Саме такі думки спонукали учнів Василівського НВК Новомосковського району взяти участь у акції « Годівничка», до якої вони долучились ще у 2006 році.

Щороку з листопада по березень у закладі проходить акція «Нагодуй пташину». Школярі перегляглядали відеоуроки з виготовлення годівничок різних типів, а потім вирішували, які будуть робити саме вони. Кожна власноруч змайстрована годівничка була справжньою подією для учнів та їхніх товаришів, адже її оцінювали, порівнювали з іншими, нею любувалися. Очі юних майстрів світилися радістю і гордістю. Навесні ми знімаємо годівнички та зберігаємо їх у шкільній майстерні, а взимку знову розвішуємо на території закладу.

Ми спостерігаємо за пташками, щоб зустрівши, пізнавати їх, як добрих знайомих, розуміти їхню поведінку, впевнитись, як усе гармонійно поєднано і впорядковано в природі. На прохання дніпровських орнітологів був організований моніторинг зі спостереження за надзвичайно рідкісним для нашої місцевості птахом – горіхівкою. Учні 5-7 класів, використавши Інтернет-ресурси, прослухали її спів та ознайомились з зовнішнім виглядом.

Школярі знають, що справжній натураліст повинен виробити такі риси характеру як уважність, терплячість, допитливість, наполегливість. Вони навчаються підмічати особливості поведінки птахів, їх біологічні особливості, а тут не обійтися без самодисципліни і певних навичок. І як же приємно, коли усі прикладені під час спостережень зусилля окупляться тим, що ми побачимо. А щоб вони не втрачали пізнавальної цінності, ми фіксуємо їх у щоденниках спостережень. Колектив Василівського НВК відповідально відноситься до природоохоронної роботи, адже розуміє, що не можна виростити дитину, яка не бачила трави, кущів, квітів, не бігала вільно серед них, не чула співу пташок, не милувалася метеликами. Ми підсвідомо прагнемо контактів з природою не заради якоїсь вигоди або її нищення, а для піднесення настрою, бадьорості, відчуття життя.

 

О. Волощенко, вчитель біології Василівського НВК.

Комментарии